1. Стимуляція овуляції:
Жінці призначають гормональну терапію для стимулювання дозрівання кількох яйцеклітин замість однієї, як це відбувається в природному циклі. Це дає можливість отримати більше яйцеклітин для подальшого запліднення.
2. Пункція фолікулів:
Після того, як яйцеклітини дозрівають, лікар за допомогою ультразвукового контролю виконує процедуру пункції фолікулів для отримання яйцеклітин з яєчників.
3. Запліднення в лабораторії:
Отримані яйцеклітини запліднюють сперматозоїдами в лабораторії. Існують два методи запліднення: класичне (відбір активних сперматозоїдів) та ІКСІ (метод мікроін’єкції, коли один сперматозоїд вводять безпосередньо в яйцеклітину), залежно від показань.
4. Культивування ембріонів:
Запліднені яйцеклітини культивуються в спеціальних умовах впродовж кількох днів для розвитку ембріонів.
5. Перенесення ембріона в матку:
Після того, як ембріони досягли потрібної стадії розвитку, один або кілька найякісніших ембріонів переносять у порожнину матки.
6. Очікування імплантації:
Через 10–14 днів після перенесення ембріонів жінка здає аналіз крові на рівень ХГЛ, щоб дізнатися, чи відбулася імплантація і чи настала вагітність.
У разі залишку якісних ембріонів їх можна кріоконсервувати для подальшого використання в майбутньому.